- поцюкати
- —————————————————————————————поцю́катидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
поцюкати — аю, аєш, док., перех. 1) розм. Цюкаючи, стукаючи, рубаючи, залишити сліди або рани на кому , чому небудь, у багатьох місцях. 2) також без додатка. Цюкати якийсь час … Український тлумачний словник
поцюканий — а, е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до поцюкати 1) … Український тлумачний словник